Музей модерної скульптури Михайла Дзиндри

Дзиндра та новітні хіпі

Fri, 26 Sep 2008 12:32:24 GMT

11 вересня, в четвер, в Музеї модерної скульптури Михайла Дзиндри, що в Брюховичах, пройшов виступ театру тіней з Харкова. Акція була приурочена до другої річниці з дня смерті Михайла Дзиндри, геніального, але досі маловідомого скульптора.

Таку непересічну людину, як Дзиндра, і поминати в традиційний скорботний спосіб не годилося, так що це були найвеселіші роковини смерті, на яких мені доводилося бувати. Вхід був вільний - всі, хто не полінувався добратися до Музею, автоматично вважалися своїми й отримували статус бажаних гостей.

Театр з Харкова не простий: грають в ньому художники. Тобто всі, включно з керівником, не вчилися «на акторів». Чому так, пояснив скульптор Олексій Альошкін, керівник трупи:

- Ми художники, ми малюємо - а легше малювати тілом. Всі ці художники малюють під музику, яка дає настрій, емоції, тіло дає форми, музика - колір (очевидно, надихає освітлювача - Авт.) Ми не можемо без музики, вона у нас всередині.

Театр створився в художній академії у '75 році, потім ми поїхали в Мінськ і продовжили там. У '85 приїхали в село і почали займатися там, спершу так, а у '86 вже отримали звання народного театру. Але нам нецікаво мати театр, хоч і зі званням і офіційною зарплатою, коли в нас немає підтримки. Тому тепер ми пішли іншим шляхом: знайомимося через Інтернет, шукаємо зацікавлених людей і робимо ось такі неофіційні виступи.

Почався вечір, як годиться, з офіційної частини, себто з промов пані Софії Дзиндри, вдови митця, а також його знайомих і не дуже. Прибув навіть директор Картинної галереї Возницький, під опіку якого Дзиндра свого часу передав свої скульптури по гривні за штуку.

Перед імпровізованою сценою висів прапор Духовної республіки Олеся Бердника (виявилося, що Альошкін є її координатором за відсутності лідера). Модератором і ведучим був Альошкін, який надавав слово, подаючи чашу доброго вина. Всі говорили багато, хто Дзиндру знав - розказував спогади про нього, хто не знав - обходився панегіриками його творчості. Деякі промовці, з огляду на свій поважний вік, здається, не надто розуміли що ж навколо відбувається й говорили трохи не в тему, але загальна атмосфера приязні й доброзичливості була такою насиченою, що навіть представники геть різних світів чудово спілкувалися чи, принаймні, намагалися робити вигляд, що все чудово.

Грав театр, як на художників, навіть дуже незле. Часом було відчутно брак професіоналізму (особливо синхронності рухів, коли йшлося про злагоджені дії), але це з лихвою компенсувалося все тією ж атмосферою. Акомпанували йому музиканти на середньовічних інструментах. Також для публіки співав бард Данило Перцев, який виконував епічні балади церковнослов'янською, підігруючи собі на лютні.

Ось вам і новий хіппізм. Одна людина безплатно віддає доробок свого життя музеєві, який довго не хоче її брати, інша - їде за тридев'ять земель, щоб виступити в його день пам'яті.

- Про Дзиндру я дізнався через Інтернет, - говорить Альошкін. - Якось моїй статті трапилося опинитися поряд зі статтею про нього, та й так знайшлися. І це дуже добре, що нам не треба ніяких чиновників, щоб знайти одне одного. Дзиндра - це ж світове мистецтво!

- Світове чи українське національне? - підколюю його.

- Світове, - без тіні сумніву відказує скульптор. - Сам подумай: нації розділяють людей чи об'єднують? Розділяють. Раси, релігії, політика - теж розділяють. А що об'єднує? Дух, божественний імпульс, а його не можна розтягнути по різних націях. В Дзиндри цей дух був, значить, його не можна привласнювати якійсь нації.

Хтозна, хто більше говорив в цей момент в Альошкіні - скульптор чи хіпі.
(c) Zaxid.net

Преса про фільм "Поєдинок" про Дзиндру

Fri, 07 Mar 2008 14:24:31 GMT

Про нас писали: один анонс (Сьогодні у Львові покажуть фільм "Поєдинок" про українського скульптора Михайла Дзиндру на захід.нет) і три замітки:

Після фільму «Поєдинок» вже ніхто не казатиме, що це «Мур і Архипенко для бідних»? (ЗіК)

Барви “Поєдинку” (Львівська Газета)

Михайло Дзиндра: «Творчість – робити те, чого не існує в природі» (Високий Замок)

Трейлер до фільму про Дзиндру ( (с) Наталя Iльчук)

Wed, 20 Feb 2008 13:21:18 GMT

Прем'єра фільму - 28 лютого в Кінопалаці "Копернік" о 18-00. Вхід вільний.

Ось такі футболочки ми плануємо випустити

Fri, 18 Jan 2008 11:24:15 GMT

Дещо маячна листівка

Mon, 03 Dec 2007 14:17:33 GMT

UPD: текст виправлено.

Tue, 30 Oct 2007 19:07:08 GMT

Mon, 29 Oct 2007 17:39:27 GMT

Наталя Ільчук вже почала зйомки повнометражного документального фільму про Дзиндру.
Завдяки партизанській натурі Наталі жодних подробиць з'ясувати не вдалося :)

Нові юзерпики

Fri, 26 Oct 2007 12:49:54 GMT

Помилилися. Виправляємося.

Thu, 25 Oct 2007 14:30:59 GMT

Справжній телефон п. Софії, директорки Музею: +38 (097) 3975480
(а не -3480, як було вказано). Просимо пробачення у всіх, кого обматюкали за неправильним номером.

З фотоальбому М. Дзиндри

Thu, 25 Oct 2007 11:32:19 GMT

Ексклюзивні юзерпики від Музею

Sun, 21 Oct 2007 22:52:57 GMT

Преса про музей

Sat, 20 Oct 2007 20:08:21 GMT

http://portal.lviv.ua/pohljad/2007/08/23/115425.html
http://www.citylife.com.ua/index.php?id=18&tid=230&art=308
http://www.ukrweekly.com/Archive/2003/260318.shtml
http://www.dt.ua/3000/3760/53936/
http://zik.com.ua/index.php?news_id=99843
http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2006/11/10/19518/
http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2005/10/11/9624/
http://kava.lviv.ua/place/index.php?id=1285
http://www.day.kiev.ua/130470/
http://www.ukrmuseum.org.ua/ua/main/news/show/2005/05/03/152532.html?PHPSESSID=fd8d2a25a2225945d31
http://vgolos.com.ua/articles/5784.html

Біографія Михайла Дзиндри

Fri, 19 Oct 2007 12:25:33 GMT

Михайло Дзиндра походить з тієї родини Дзиндр, яких львів’яни знають із скульптурного зображення левів, що охороняють вхід до львівської Ратуші.
Народився Михайло у 1921 році у с.Демня Миколаївського району. Вчився у львівській «Мистецько-промисловій школі» (МПШ) у відомих скульпторів Богдана Мухіна та Івана Севери. Закінчивши її, молодий художник виїхав у Братиславу (Чехословаччина), потім знову змушений був переїхати — на територію, де не було радянських військ, — у Західну Німеччину. Там його прийняли до «Професійної спілки художників Німеччини». За час перебування у Мюнхені Михайло Дзиндра створив сімдесят тематичних скульптур. До початку 1950-х він остаточно втратив інтерес до «повторення природи», тобто до реалізму, і вирішив цілком присвятити себе абстракціонізму.
Далі Дзиндра вирушив до Америки, де він не лише потрапив до «десятки нью-йоркської групи українських художників» (куди входили також Олександр Архипенко, Юрій Соловей та інші відомі фахівцям майстри), а й був визнаний американською критикою.
Коли Україна в 1991-му проголосила незалежність, Михайлові Дзиндрі був 71 рік. У 1992 році він повернувся на Батьківщину. В першому ж інтерв’ю в Україні він наголосив, що завжди запитує себе “Що ти зробив для України?” і не розуміє чому українці живуть із думкою, що держава їм щось винна.
Зрозумівши, що держава не допоможе йому у створенні музею, вирішив відкрити його самотужки, витративши на це 13 років і понад 100 тисяч доларів.
9 жовтня 2005 р. музей урочисто відкрили. Зараз тут експонується більше 800 скульптур, створених в Америці, а також маски, зроблені в Україні.
На жаль, реалістичні роботи Дзиндри не збереглися — він їх знищив власноруч іще в Німеччині. Втім, збереглися фотографії реалістичних робіт майстра, що вміщені в альбом «Скульптура Михайла Дзиндри». Також у доробку автора є понад 800 малюнків, але вони не експонуються. Різьблені твори митець продавав.
Михайло Дзиндра завжди мріяв створити разом із учителем Іваном Селерою “Академію сучасної скульптури”. Тепер ця мрія майже здійснилась – навколо “Музею модерної скульптури Михайла Дзиндри” можна формувати омріяну Академію і з подарованих митцями українцями з інших держав колекції. Персона

Наталя Ільчук про себе

Thu, 18 Oct 2007 13:08:22 GMT

Я така. На всіх моїх фотографіях завжди зображені різні люди. Але зараз я якраз така. Дівчина в вікні, яка дивиться кудись вдалину з острахом і хвилюванням, меланхолійна і збентежена. “Чому ти така сумна?” мене питають так часто, що я вже не знаю, що відповідати. Хіба що “В мене все казково!”, як завжди. Скоро виповниться двадцять два роки, скоро закінчу навчання на режисурі в своєму інституті, і скоро здійсниться одна велика мрія, наша – не тільки моя. Це серйозна робота – ми збираємось розказати на екрані історію життя Михайла Дзиндри. В моєму погляді більше зляканості ніж впевненості. Але так тільки на фото. Бо я роблю все не сама. Фільм – наш спільний проект з культурологами Центру магістерських програм і одного телеканалу, і готуємо ми його з повною віддачею, завзято і натхненно. Поки сил вистачить! І віри в серці.

За якийсь час я знову себе сфотографую і знову буду інша. Це залежить від того, яким вийде фільм, наскільки ми будемо ним задоволені, і який слід він залишить на всіх нас, всіх, хто буде на фото поруч зі мною, хто довірить частину свого життя нашій роботі і вкладе в це щось своє, душевне, щось веселе і щось смішне, щось розумне і щось наївне, щось вічне й космічне і щось буденне й людське також.

Як доїхати

Tue, 16 Oct 2007 12:05:43 GMT

Зі Львова маршрутними автобусами №№13, 86, 89, 104 до зупинки "Чебуречна".
По вул. Львівській пройти до червоного мурованого паркану, за ним повернути направо і по вул. Музейна до кінця. Біля музею сосновий ліс.

Перед приїздом краще зателефонувати до директриси музею п. Софії Дзиндри на номер +38 (097) 3975480 та повідомити про час своїх відвідин, щоб бути впевненим. що музей буде відкритий, коли ви туди доберетеся.

Час роботи музею - 11.00-17.00, вихідний — понеділок

Кнопка

Mon, 15 Oct 2007 13:43:38 GMT

Якщо хто захоче пропіарити наш блог, то може скориститися таким варіантом кнопки:
<a href="http://dzyndra_museum.livejournal.com"><img height="60" width="97" border="0" alt="" src="http://pics.livejournal.com/dzyndra_museum/pic/0000rfrb"

Інтерв'ю з Наталією Ільчук

Mon, 15 Oct 2007 12:57:53 GMT

Наталя Ільчук – альтернатива українського кіно. Молода, талановита, але ще не невідома. Все попереду. У неї просто є потенціал і є бажання. Завжди експериментує, створює цікаві і неординарні проекти. Тільки слідкуйте за анонсами, щоб не пропустити чогось цікавого.

Нові фото

Wed, 10 Oct 2007 10:40:02 GMT

Наш промо-ролик. Подивись сам і передай далі!

Wed, 10 Oct 2007 10:15:40 GMT

Скульптура Михайла Дзиндри

Thu, 28 Jun 2007 12:37:45 GMT

Феміністки, 1971	Голова індіана, 1973
Залюблені, 1972	Гнута форма, 1976

Загальна інформація про музей

Thu, 28 Jun 2007 12:06:09 GMT

смт. Брюховичі, вул. Музейна, 16

тел. 59-36-36,

моб. 8-097-397-54-80

(п.Софія – директор музею)

доїзд зі Львова маршрутними автобусами №13, 44, 86, 89

відчинено: 10:00-17:00, вихідний – понеділок

плата за вхід: для дітей –50 коп., для студентів – 1.00 грн., для дорослих –2.00 грн.

плата за екскурсію: 20.00 грн., для дітей – 5.00 грн.

Єдиний в Україні музей модерної скульптури. Тут експонується понад 800 унікальних творів абстрактного мистецтва, серед яких скульптури пластичних асоціацій, абстрактні форми та рельєфні портрети. Скульптури М.Дзиндри випромінюють безмежність людської фантазії, позитив у сприйнятті світу, дарують легке відчуття несподіванки.